imati / nemati: «маю» й «не маю» сербською — і який потрібен відмінок
Сербське imati («мати») — одне з найчастіших дієслів, і додаток після нього стоїть у знахідному відмінку: Imam sestru (sestra → sestru). А ось заперечення — пастка навіть для нас, носіїв української: сербською не кажуть «ne imam», бо «ne» зливається з дієсловом в одне слово — nemam. Запам’ятайте цю форму одразу: nemam, nemaš, nema… Після заперечення додаток зазвичай переходить у родовий відмінок — і це нам близько, адже українською теж кажемо «немає грошей»: Nemam novca, Nemam vremena. У питанні додаємо частку li після дієслова: Imaš li auto? Зверніть увагу: неістоти чоловічого роду в знахідному не змінюються (auto лишається auto), тож тут усе просто.
Приклади
- Imam sestru. I have a sister.
- Nemam novca. I have no money.
- Imaš li auto? Do you have a car?
Весь урок
Усе з відео — текстом.
-
„Imam sestru.“ Легко, чи не так? Але заперечення — це не „ne imam“, а одне зрощене слово „nemam“. І тоді додаток часто переходить в інший відмінок. Розберімо це до кінця.
-
„Imati“ означає „мати“ — ти вживаєш його постійно: для речей, родини, часу й обов’язків. Найважливіше правило: додаток після „imati“ стоїть у знахідному відмінку, який відповідає на питання „кого, що“.
-
Ось теперішній час дієслова „imati“. „Ja imam, ti imaš, on ima, mi imamo, vi imate, oni imaju.“ Наголос на формі „imam“ — це „я маю“, найчастіша форма, яку ти почуєш.
-
Перший приклад. „Sestra“ — жіночого роду й у знахідному відмінку змінює закінчення: „sestra“ стає „sestru“. Тому кажемо: Imam sestru. Бачиш, як закінчення A перетворилося на U — це знахідний відмінок у дії.
-
Тепер щось, що схоже на виняток, але ним не є. „Auto“ — чоловічого роду й неістота, а такі іменники в знахідному відмінку лишаються незмінними — нічого не змінюється. Imam auto. „Auto“ і в називному, і в знахідному відмінку однакове — тому звучить легко.
-
Тепер заперечення. Це ключове: заперечення дієслова „imati“ — не два слова. Ми не кажемо „ne imam“. „Ne“ та „imam“ зливаються в одне слово — „nemam“. Це неправильно з вигляду, але так кажуть завжди.
-
Ось найчастіша помилка початківців. „Ne imam“ у сербській не існує. Завжди „nemam“. Те саме для всіх осіб: nemaš, nema, nemamo, nemate, nemaju.
-
І друга частина пастки. Після стверджувального „imam“ додаток у знахідному відмінку. Але після заперечного „nemam“ додаток часто переходить у родовий відмінок — який відповідає на питання „кого, чого“.
-
Погляньмо на прикладі. „Novac“ після „nemam“ переходить у родовий відмінок і стає „novca“. Тому правильно: Nemam novca. Не „nemam novac“, а „nemam novca“ — родовий відмінок після заперечення.
-
Та сама пастка зі словом „vreme“. Після „nemam“ ми не кажемо „nemam vreme“ — правильно „nemam vremena“, з родовим відмінком.
-
Як поставити питання? Додаєш частку „li“ після дієслова. „Imaš li auto?“ означає „Ти маєш авто?“. Просто й дуже часто в мовленні. Imaš li auto?
-
Наостанок, „imati“ утворює багато щоденних виразів. „Imati vremena“ — мати вільний час. „Imati pravo“ — мати рацію. Варто запам’ятати їх як готові фрази.
-
Підсумуймо. „Imati“ вимагає знахідного відмінка: imam sestru. Заперечення завжди — зрощене слово „nemam“, ніколи „ne imam“. А після „nemam“ додаток іде в родовий відмінок: nemam novca, nemam vremena.